Працювати треба не до сьомого поту, а з розумом. Так стверджує Улаф Шеве, експерт з навчальних програм. Класичний підхід до навчання вимагає від студентів витрачати сили на безглузді завдання. Це змушує навіть найбільш мотивованих розчаруватись у своїй майбутній професії. У книзі «Суперстудент. Як навчатись легко і задоволенням, просто змінивши підхід» Улаф Шеве розповідає як поладнати з розкладом занять, ефективно готуватись до іспитів та залучитись сильною мотивацією до навчання.
Знавець і викладач навчальних методик Улаф Шеве зізнається, що ніколи не був успішним учнем:
Якихось особливих здібностей я не маю. В середній школі вчився на «задовільно». У школі ніхто б нізащо не повірив, що з мене вийде видатний науковець, дослідник чи автор бестселерів. Здавалося, щоб стати зразковим учнем, мені чогось бракує.
Та все змінилось, коли Шеве перейшов до класу, де використовувався зовсім інший підхід до навчання. Це змусило його замислитися, наскільки успіх залежить від природних здібностей. Улаф Шеве вирішив спробувати вчитись на «відмінно». У результаті він склав міжнародний іспит GMAT, де був включений до 6% найкращих студентів. Згодом Шеве виграв Фулбрайтівську стипендію, поїхав за обміном в Каліфорнійський університет і закінчив Оксфорд з відзнакою.
Експерт з навчання об’єднав ефективні техніки з керування часом та мотивації, що допоможуть не тільки студентам, але й тим, хто лише планує йти до університету. Тож що треба робити, щоб стати суперстудентом?
Навчайтесь ефективно
На першому курсі студентам не бракує власної мотивації. Дехто щиро вірить, що зможе читати додаткову літературу, робити змістовні конспекти й виконувати всі завдання до занять. Однак часу на все не вистачить, бо крім навчання є особисте життя, а у декого — підробітки.
Першим кроком в керуванні часом стане його підрахунок. Візьміть точкою відліку 168 годин, з яких складається тиждень. Віднімайте години на сон, їжу, дозвілля й інші необхідні заняття. Це чудова нагода, щоб спростувати власні нереалістичні очікування щодо навчання. Може виявитись, що у вас всього одна-дві години на заняття в день, що замало для глибокого занурення одразу у кілька предметів.
Наступним кроком буде визначити як довго ви вчитесь. Читання, перегляд конспектів, нові нотатки й виконання вправ можуть займати більше часу, ніж здається. Щоб визначити, скільки часу треба на прочитання матеріалу з підручника, засічіть час й прочитайте чотири сторінки. Потім поділіть цей час на чотири та дізнаєтесь скільки в середньому вам треба на одну сторінку.
Плануйте день наперед і організуйте робоче місце. Нехай нотатники, ручки й чисті аркуші паперу завжди будуть під рукою — це збереже час. А достатня кількість сну, ранкова зарядка й своєчасний відпочинок допоможуть не втратити сили на навчання.
Дійте оптимально
Складати іспити — справжнє мистецтво. Навіть ретельна підготовка і повторення не гарантують автоматичного отримання високої оцінки. Але є декілька простих і потужних технік, що значно підвищують шанси на успіх. Одна з них — система УПП: уточнюй, плануй, перевіряй.
Уточнюй. Перш ніж писати відповідь, переконайтесь, що ви уважно прочитали завдання і точно знаєте що саме від вас вимагають. Кілька разів ретельно перечитуйте питання: перед тим як дати відповідь, у процесі її написання та після того як вона написана. Іноді половина відповіді знаходиться в самому тексті питання.
Плануй. Під час контрольних студенти стикаються з двома поширеними проблемами: брак часу та нерівномірний його розподіл між різними питаннями. Щоб уникнути їх, розрахуйте час:
Від усього виділеного часу відніміть 5-10 хвилин з кожної години й розділіть час, що залишився, між питаннями. Наприклад, якщо ви маєте відповісти на п’ять питань за три години, відніміть 30 хвилин (по 10 хвилин з кожної години) і поділіть 2,5 години на п’ять питань. Таким чином ви отримаєте по півгодини на кожне питання. Підрахувавши, скільки у вас є часу на кожне питання, ви краще побачите, як розпорядитися ним ефективніше.
Перевіряй. Перш ніж здавати роботу, перевірте її. Перечитайте відповіді, переконайтесь що правильно зрозуміли всі питання. Виправте неточності й додайте важливі подробиці, які могли випустити з першого разу. Фінальна перевірка допоможе виправити помилки, які ви могли поспіхом допустити.
Важлива не тільки кількість відповідей, але і їхня якість. Є декілька правил гарної відповіді:
1. Вона має легко читатися. Незрозумілий почерк може стати перешкодою для хороших оцінок. Нехай він краще буде розбірливим, ніж гарним. Чітко позначайте відповіді на кожне питання й структуруйте їх.
2. Додайте більше деталей. Відповідь буде виглядати кращою, якщо ви прикрасите її подробицями, що не згадувались на підручниках чи в лекції. Вишукуйте цікавинки в інтернеті й інших книжках.
3. Наводьте власні приклади. Не відтворюйте ті, що з підручника, краще підшукайте аналогії. Вам достатньо лише замінити частини прикладу з книжки, щоб вирізнити свою відповідь.
Мисліть, як суперстудент
Комусь справді подобається дізнаватись нове і виконувати вправи, а хтось сприймає навчання як необхідне зло. Нескладно здогадатись, хто має вищі бали. Ще у 2005 році в журналі Американської психологічної асоціації «Психологічний бюлетень» писали: «Численні дослідження показали, що задоволені люди досягають вищих успіхів у роботі, дружбі й стосунках, мають більший дохід і краще здоров’я». Та якщо самонавіювання на вас не працює, є більш ефективні техніки.
Навчайтесь з друзями. Коли сідаєте до роботи з кимсь ще, це може полегшити важкий тягар науки і зробити процес приємнішим. Головне не забувати за розмовами про роботу.
Влийтесь у «потік». Потоком в психології називається стан, коли людина настільки поглинена роботою, що забуває про все на світі. Ви не зважаєте на людей навколо, повідомлення в соціальних мережах і зовнішні подразники. Щоб досягти цього стану, треба зосередитись на роботі і не відволікатись.
Ставте SMART-цілі. Хороша ціль — половина роботи. Техніка SMART допоможе запам’ятати якою має бути ваша вдала навчальна ціль:
Specific — конкретна. Ціль повинна формуватись легко і чітко.
Measurable — вимірювана. Результат має бути вимірюваним, наприклад, оцінкою.
Ambitious — амбітна. Ціль повинна бути складною для досягнення.
Realistic — реалістична. Ціль має бути досяжною і не доводити до нервового зриву.
Time-limited — обмежена в часі. Ціль повинна мати чіткі терміни для її досягнення.
Приклади гарних SMART-цілей: мати в цьому семестрі середній бал не нижче 4; отримати «відмінно» з певного предмета; отримати диплом з відзнакою. Тоді як поганими цілями будуть такі: гарно вчитись, вивчити якомога більше до іспиту, отримувати найвищі оцінки. Конкретні цілі підказують конкретні рішення.
Ефективне навчання, оптимальні дії й правильне мислення — гарантія високих балів. Улаф Шеве в книзі «Суперстудент. Як навчатися легко і з задоволенням, просто змінивши підхід» дає прості й дієві поради, що допоможуть навіть тим, хто полишив старанність. Університет — це тренування перед дорослим життям, тож витрачайте цей час продуктивно.
