Автор світових бестселерів «Sapiens» і «Homo Deus» повертається — і тепер він написав гайд із виживання у наш буремний час. Книга «21 урок для 21 століття» зачіпає безліч тем — від війни (академічна спеціалізація Харарі) до медитації. Це розповідь про те, чого досягло людство та куди прямує. Такі гострі теми як «фейк ньюз» та Дональд Трамп розглядаються на тлі століть нашої біологічної та соціальної еволюції. Тож огляд книги Харарі, ще й такої обговорюваної, був питанням часу.
Та чи вдалося Ною Ювалю повторити успіх попередніх книг, а то і перевершити їх? Давайте розберемося.
Цікаве про автора: Юваль Ной Харарі — це Попелюшка у світі книговидавництва. Звичайний академік пише на івриті історію людства. Та після її перекладу англійською у 2014 році вона миттєво розлітається мільйонним тиражем. Марк Цукерберг додає «Sapiens» у власний книжковий клуб, а Рідлі Скотт хоче екранізувати. Чи це не диво?
Про що книга?
«21 урок для 21 століття» — це підбірка тематичних есеїв, що зачіпляють актуальні теми: політика, війна, навчання, еволюція тощо. Харарі намагається відповісти на фундаментальні питання штибу «Як нам захистити себе від ядерної війни, екологічних катаклізмів та техногенних катастроф?» або «Що ми можемо зробити із поширенням фейкових новин або загрозою тероризму?».
Крізь всю книгу проходить єдина лінія, яку можна окреслити як необхідність сфокусуватися на дезорієнтуючих та несподіваних змінах. Як пише сам Ной:
Якщо ви хочете витримати певну стабільну роботу або погляд на світ, ви ризикуєте залишитися позаду, поки світ пролітає повз вас.
Взагалі у поганому гуморі книгу краще не читати. Харарі не надто вражений тим шляхом, яким крокує людська цивілізація. Проте вчений не припиняє сподіватися на кращий перебіг подій. Він вірить, що ті уроки, які він зібрав у книзі, можуть бути корисними кожному для того, щоб світ не пішов шкереберть.
Варто сказати і про окремі недоліки книги. Так у деяких главах автор відсилає до попередніх книг — наприклад, у наступному висновку:
Homo Sapiens — це істота пост-правди, чия влада залежить від створення та віри у вигадку.
Про це Харарі говорить у окремій книзі «Sapiens», про яку ми вже згадували вище.
До того ж якщо ви не читали попередні роботи історика, деякі вислови можуть вас шокувати. Як вам наприклад таке: «Чому ми боїмося тероризму більше, ніж цукру?». Оглядач у The Guardian дотепно помітив, що терроризм не так смакує до каші. Є й інші провокативні вислови — наприклад те, що зміна клімату вигідна економіці РФ чи що люди можуть розвинутися у різні види.
Проте Ною Харарі не відмовиш у гарних спробах зазирнути у найближче майбутнє — на цій планеті. Наприклад історик вважає, що технології можуть знизити наявність оплачуваної роботи для людей, через що з’являться мільйони «вільних». Через це сферу виключно людських занять буде розширено, з’являться нові роботи.
Може нам потрібно переключити щось у наших мізках і зрозуміти, що піклуватися за дитину це найважливіша і найскладніша робота у світі.
Як навчання може змінити світ (або знищити)
Особливу увагу Харарі приділяє навчанню як головному фактору можливих змін у суспільстві. Дійсно: це тема №1. Ще 100 років тому люди точно знали, що їх чекатиме. Принаймні у власному житті та житті дітей і внуків. Ной наводить в якості прикладу людей, що жили у ХІ ст. н. е. у Китаї. Тоді завжди були популярними професії фермера та прялі.
У 21 столітті ми не знаємо навіть того, що буде через 10 років. Ми не знаємо, як будуть жити люди, як буде функціонувати армія та державний апарат. Не знаємо, які гендерні відносини існуватимуть. Вже зараз люди живуть набагато довше та тіло людини змінюється завдяки біоінженерії та штучному інтелекту. Багато з того, що вчать діти у школі, їм пізніше не знадобиться.
Головна проблема із сучасним «офіційним» навчанням — через велику кількість інформації її вивчення втрачає сенс. Тому на перше місце виходить комбінація «4К»: І сьогодні через велику кількість інформації її вивчення напам’ять втрачає сенс.
- критичне мислення — це і вміння знаходити слабкі місця у чужих та власних аргументах, працювати з дефініціями, чітко та аргументовано виражати власні думки тощо. Важливим компонентом є вміння задавати правильні питання. Критичне мислення вже є однією з базових дисциплін у вищій освіті багатьох англомовних закладів;
- комунікація (спілкування) — міжособистісна взаємодія, обмін інформацією, спілкування, публічні виступи. Вже існує як окрема програма-спеціалізація з комунікації або основний (базовий курс) в американських університетах;
- колаборація (співробітництво) — Nike і Vans, Lego та DC, Kenzo та H&M, Puma і «Союзмультфильм». Колаборація це новий тренд XXI століття. Масштаби збільшилися, як і обсяги інформації, і тепер щоб зробити щось дійсно круте варто об’єднатися. Інакше можна зникнути в інформаційному шумі;
- креативність — вбийте слово «креативність» у Гугл та побачите, скільки нових додатків та сервісів для розвитку креативності, а також книг з’являється щороку. Креативність перестала бути преференцією для традиційних творчих професій: художників, режисерів, акторів, музикантів. Тепер креативність — новий шлях для подолання численних бар’єрів, що їх ставить 21 століття.
Людям необхідно дати суперсилу осмислювати інформацію, вміти відрізняти важливе від неважливого, об’єднувати фрагменти інформації у загальну картину світу. Часу чекати, коли люди власноруч створять картину світу на основі отриманого масиву інформації, немає. Рішення, яке людство буде приймати у найближчі десятиліття, визначать майбутнє самого життя. І щоб не віддати долю майбутнього випадковості — варто бути готовим до постійних змін.
Та якби ми захотіли дописати ще один урок в цю книгу, то він би виглядав так: «Жодний член Homo Sapiens не може знати все». Нова епоха потребує нових історій, і нова книга Ноя Харарі — ще одна яскрава історія, яка дає змогу зазирнути у майбутнє. Яким воно буде — щасливим чи не дуже — залежить виключно від нас.
