“Ми – самі творці свого щастя!”– проголошують чисельні гасла. “Стань кращою версією себе”, “Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих”. І ще безліч подібних закликів…
“Ми самі ж заважаємо собі жити і бути щасливими!” – заявляє психіатр Марк Гоулстон, автор бестселера “Як розмовляти з мудаками” та нової книги “Не заважай собі жити”. Він систематизував 40 типів самосаботажу: прокрастинація, гнів, бажання довести свою правоту будь-що-будь. Бунт проти себе самих, безжальний і безглуздий. Але, знаючи свого ворога в обличчя, можна перетворити його на хорошого друга. Гоулстон пояснює, як це зробити.
Зупиніться, поки не стало запізно
Якщо вам зараз не подобається ваше життя, уявіть собі, яким воно буде років через 20? Уявіть собі, що ви вже пенсіонер. Ви щасливі? Ви досягли успіху, чи хоча б поставленої мети? Ви сидите в кріслі-гойдалці зі щасливою усмішкою людини, яка завершила всі важливі справи? Були добрим батьком, другом? Якщо відповідь “так”, то ви молодець. Ви жили своє життя, ставили цілі та йшли до них. Але якщо залишилися незавершені справи, то ви будете жалкувати. Люди схильні витісняти зі своєї свідомості життєво важливі питання.
Що ж робити? Марк Гоулстон дає просту відповідь:
Подумайте, що можна почати робити прямо сьогодні, а не завтра, щоб у 80 років бути щасливою людиною.
Почніть це робити.
Не бійтеся ризикувати
Автор не закликає нас стати безрозсудними та робити нерозумні вчинки. Але варто пам’ятати, що безпечний шлях – не завжди найпростіший і найвірніший. Іноді ми можемо помилитися дорогою, бо надто ретельно дивимося під ноги.
Іноді падати неприємно, але надто безпечний простір забирає смак до життя.
Що ж робити?
- Згадайте всі нереалізовані кроки та бажання. Оцініть їх адекватно.
- Що можна зробити прямо зараз, щоб наблизитись до мрії?
Мріяти не шкідливо! Але слід залишатися на зв’язку з реальністю
Мрії – це паливо для душі, яке дозволяє нам долати перешкоди та рухатися вперед. Але все ж таки слід залишатися реалістом, не втрачаючи зв’язку з реальним світом, вважає Гоулстон. Іноді битися головою об стіну, намагаючись зрушити з місця, абсолютно нездійсненне завдання, тільки погіршить ваш стан. Важливо розуміти, де є шанс на успіх, а де краще відмовитись від подальших спроб.
Що ж робити?
- Зробіть список найамбіційніших бажань. Оцініть, наскільки вони доступні. Що потрібно зробити для досягнення? Пропишіть покроковий план.
- Встановіть планку очікувань: від “Мені це необхідно мати” до “Я хотів би це мати”.
Бунт заради… бунту
З дитинства дитина вчиться відстоювати свою незалежність. І це нормально, бо він вчиться дорослішати. Але “на зло мамі відморозити вуха” – це свідомо шлях в нікуди. Адже так роблять не тільки діти. Часто дорослі люди бунтують проти своїх авторитарних колег, подружжя, партнерів. І це відбувається на шкоду відносинам, роботі, компанії. Звичайно, нікому не подобається зайвий тиск. Ні в сім’ї, ні на роботі. Якщо ви відчуваєте, що таке відбувається, краще зупинитися і для початку проаналізувати ситуацію: чи такі вимоги другої сторони безпідставні? Чи збігаються ваші дії з очікуваннями інших? Варто пам’ятати, що ваше життя належить винятково вам. Якщо тиск та вимоги інших вас не влаштовують, ви обрали інший шлях – варто озвучити свій вибір. Однак, якщо рекомендації або навіть вимоги інших є виправданими, варто дослухатися до них.
Заздрити погано. Чи можна використовувати заздрість на благо?
Заздрість – почуття дуже руйнівне. Воно отруює життя того, хто відчуває заздрість. Воно спустошує нас і змушує відчувати обділеними. Невже є спосіб не просто приборкати заздрість, але змусити це почуття бути конструктивним? Марк Гоустон вважає, що це можливо. Адже заздрість може стимулювати нас, мотивувати нові досягнення.
Як цього досягти? Автор радить наступні кроки:
- Дізнайтеся більше про ту людину, до якої ви відчуваєте заздрість. Цілком ймовірно, ви зрозумієте, що за його успіхами та досягненнями стоїть довгий і непростий шлях. Крім того, у всіх “щасливчиків” є свої проблеми, вади, недоліки. Не варто переоцінювати інших людей, наділяючи їх суперсилою.
- Намагайтеся позбутися ворожості. Якщо ви зрозумієте, що стоїть за успіхом інших, вам буде простіше захоплюватися їх досягненнями. Поважати та захоплюватися іншими людьми – це шлях до співпраці та позитивних змін у житті.
- Наступний крок після захоплення – це зрозуміти, що можна взяти в своє життя. Які навички, вміння, здібності ви готові запозичити від людини, якій ви заздрите?
Починайте діяти!
Сам себе не пошкодуєш, ніхто не пошкодує?
Жалість до себе – нормальна емоція, вважає автор книги “Не заважай собі жити”. Втішити себе у важкі моменти, підтримати себе – це ознака дорослої людини. Але й мінусів у жалю до себе досить багато, якщо скористатися нею несвідомо.
Одна річ, сказати собі “Я підтримую, обіймаю себе у скрутні хвилини. Я ставлюся до себе дбайливо”, а інше – зажуритись “Про горе мені, горе!” Такий підхід знищує вашу енергію та ресурси, яких у важкі періоди і так небагато. Постійно оглядаючись на минуле, переживаючи, що було зроблено не так, ви втрачаєте не лише енергію, а й час.
Поки ви подумки в минулому, вам ніяк не створити для себе картину майбутнього.
Що ж робити?
Зробити списки всього найкращого, що трапилося у вашому житті, радить автор. А ще можна допомогти тим, кому реально гірше, ніж вам. Тому що завжди є той, хто не справляється, у кого ситуація важча.
Наше життя часто не схоже на те, про яке ми мріяли в дитинстві. Часто, йдучи напролом, намагаючись досягти недосяжного, бунтуючи проти порад та вимог інших, прокрестинуючи, звинувачуючи себе, ми самі руйнуємо своє життя. Книга “Не заважай собі жити” допоможе читачам навчитися чути себе, свої справжні бажання, стримувати невиправдані емоційні сплески та будувати життя за дорослими правилами.
