Сучасні генії — одинаки, що кидають навчання і до тридцяти років стають президентами власних корпорацій. Так ми звикли їх уявляти, але як близько це від правди? Алекс Банаян вирішив дізнатись як народжувався успіх відомих людей. Та натомість він позбувся стереотипів, властивих для всіх нас. Яку роль відіграє інсайдер для початківця? Чому не всім варто дертись на гору? Чи треба кидати навчання задля успішного проєкту? Розповідають Марк Цукерберг, Білл Гейтс і Стів Возняк у книзі «Треті двері. Як розпочинали кар’єру найуспішніші люди сучасності».
З самого дитинства Алекс Банаян мріяв стати лікарем. Батьки, біженці з Тегерана, віддали останні кошти на його навчання на підготовчих курсах. Однак доволі швидко Банаян зрозумів, що медицина — не його покликання. Гортаючи біографії відомих людей він розмірковував:
Стівен Спілберг піднявся на Еверест у сфері режисури, а як йому це вдалось? Як хлопець, якого не взяли до кіношколи, став наймолодшим зірковим режисером за всю історію Голлівуду? Як Леді Гага, дев’ятнадцятирічна офіціантка з Нью-Йорка, уклала свою першу угоду на студійний запис?
Банаян вирішив дізнатись це безпосередньо у зірок. Була лише одна проблема — фінансування. Щоб отримати гроші на проєкт, дев’ятнадцятирічний хлопець за два дні до іспитів взяв участь у телешоу The Price Is Right. Хоча він не ніколи не дивився жодного епізоду до кінця, Банаяну вдалось виграти й розпочати проєкт «Треті двері».
Міф перший: самотній і талановитий
Першим, кого збирався інтерв’ювати Банаян був Стівен Спілберг. Триразовий номінант премії «Оскар», режисер фільмів «Щелепи», «Парк Юрського періоду» та «Список Шиндера», Спілберг був до того ж одним із наймолодшим голлівудських режисерів.
Його кар’єра почалась, коли Спілберг вистрибнув з туристичного автобуса на зупинці біля Universal Studios Hollywood. Три місяці Спілберг проходив повз охоронця й вітався з ним так, немов працює на території студії, аж поки не зустрів Чака Сілверса. Сілверс працював на Universal TV й став наставником Спілберга. Перш за все він виписав режисеру пропуск на студію. А потім дав завдання створити короткометражний фільм.
Після місяців фільмування і виснажливого редагування з’явився тридцятихвилинний «Amblin’». Фільм виявився настільки зворушливим, що викликав у Сілверса сльози. Він негайно зателефонував віцепрезиденту Universal TV й той підписав зі Спілбергом семирічний контракт. Так він став наймолодшим телевізійним режисером за всю історію Голлівуда.
Я зрозумів що найважливішим кроком було знайти інсайдера — когось із середини організації, хто міг би скористатись своєю репутацією, аби вас порекомендувати. Якби не Чак Сілверс, Спілберг ніколи не отримав би контракту», — розповідає Алекс Банаян.
Міф другий: успіх для всіх один
Ми звикли асоціювати славу з владою. Як виявив Алекс Банаян, візіонерство й професіоналізм — не ті таланти, що ходять парою.
Стів Возняк разом зі Стівом Джобсом розробляв перший персональний комп’ютер. Вони познайомились ще в 1970-х і створювали Apple разом. Коли Джобс зайняв пост CEO, Возняк не зміг знайти місце в раді директорів. Він не дуже розумів як керувати людьми і заявив, що буде простим інженером:
Більшість людей живуть так, як їм диктує суспільство. Та якщо раптом зупинитись і подумати, виявляється, що це — не завжди те, чого хочеш ти сам. Суспільство стверджує, що успіхом вважається найбільш впливова посада. Але я запитав у себе: чи це дійсно зробить мене щасливим?
Згодом Возняк дізнався, що Джобс відмовився продати акції своїм першим найманим працівникам. Для Возняка ці люди були майже сім’єю, вони допомагали в створенні компанії, тож він розділив з ними свою частку акцій. У день виходу на торги ці люди стали мільярдерами.
Возняк зізнався, що він щасливий. Задоволений життям вигляд чоловіка підтверджував його слова. Це змусило Банаяна замислитись: а чи дійсно Джобс досяг більшого успіху?
Міф третій: мільярдери, що покинули навчання
У сучасному світі все більше знецінюється значення диплому з університету. А ім’я Марка Цукерберга постійно з’являється в списках мільйонерів, які передчасно залишили навчання. Однак це міф: ні Гейтс, ні Цукерберг не покидали навчання так, як про це думають люди.
Влітку перед початком третього року навчання Цукерберг працював над невеликим проєктом The Facebook, що буде допомагати студентам шукати один одного в мережі. Сайт мав близько 200 000 користувачів, але Цукерберг сумнівався в його перспективах і не збирався кидати університет. Порадившись із наставником, він пропустив лише один семестр.
Те ж саме було із засновником Microsoft:
Гейтс не імпульсивно кинув коледж. Він пропустив всього лише один семестр третього курсу, аби отримати можливість повністю працювати над Microsoft. Але успіх компанії виглядав не надто переконливо, тож Білл Гейтс повернувся до навчання.
Треті двері: головний міф успіху
Збираючи поради від найвідоміших, Банаян зрозумів, що в них є спільна риса. Зірки знали правила, але ризикували, щоб порушити їх. Успіх схожий на нічний клуб: потрапити всередину можна трьома шляхами. Більшість все життя стоять у довгій черзі. Обрані, народжені в багатстві чи ті, кому пощастило, користуються VIP-входом. Та є треті двері: пройти через чорний вхід. Не чекати успіх, а створити його власноруч.
Інтерв’ю із зірками відкрили для Банаяна найголовніший стереотип щодо успіху: усі вважають, що достатньо бути генієм-одинаком і старанно працювати, щоб слава сама звалилась в руки. Та насправді не здібності визначають успіх, а вибір.
Коли Білл Гейтс сидячи в кімнаті гуртожитку і намагаючись побороти страх, все ж таки взяв слухавку і зробив перший продаж, це був вибір. Коли Стівен Спілберг вистрибнув із туристичного автобуса, це також був вибір. Кожен має можливість здійснити дрібний вибір, який у підсумку може перевернути усе життя.
Кожен з нас має цей вибір: стояти в черзі, плекаючи надію дійти до кінця, чи зробити рішення, вистрибнути з черги, пробігти вниз по алеї й зайти в треті двері. Нехай на цей вибір надихне книга Алекса Банаяна «Треті двері. Як розпочинали кар’єру найуспішніші люди сучасності».
