Чому інтровертам потрібен нетворкінг
У 1920-х роках швейцарський психолог Карл Юнг представив концепцію психотипів. Юнг зазначив, що людина черпає енергію з зовнішнього світу (екстраверти), або внутрішнього (інтроверти). Загалом інтровертів вважають сором’язливими й асоціальними, та це не так. Єдина риса, що відрізняє їх від екстравертів — потреба побути на самоті й відновити енергію.
Впевнена, що не лише я подумки рахую хвилини до того, як попрощаюсь з натовпом. Не важливо, наскільки цікаво я проводжу час на групових подіях, я завжди з нетерпінням чекаю миті, коли повернусь додому, — розповідає Карен Вікрі.
І поки екстраверти перебувають у центрі уваги, збираючи корисні контакти, інтроверти сидять в самотньому кутку. Необхідність зустрічатися з незнайомцями, щоб знайти нову роботу, втомлює. Пригнічує й потреба в інформації «зсередини» щодо бажаної галузі. Їм не подобаються намагання перехитрити систему наймання, щоб здобути цікаву посаду з меншим досвідом. Нетворкінг вважають брудною справою — спробою видати себе за краще й спілкуванням заради користі.
Карен Вікрі спростовує ці міфи: нетворкінг може стати інструментом у створенні власної екосистеми близьких людей. Взаємодопомога, обмін цінною інформацію та підтримка — нетворкінг має свої значущі переваги. Авторка «Нетворкінгу для інтровертів» — не єдина, хто так вважає:
У своїй роботі Friend of a Friend («Друг друга») викладач менеджменту Девід Буркус пропонує ідею, що ваші знайомі, особливо не дуже близькі — саме ті, хто найкраще вам допоможе у разі потреби. З власних спостережень він побачив, що під час кар’єрних невдач ми зазвичай звертаємось до найближчих друзів, які часто не можуть нічим зарадити. Замість цього варто звертатися до наших знайомих, можливо, тих, із ким дуже давно не бачилися.
Якщо впевнитись в користі нетворкінгу не складно, то от пересилити себе роздавати візитівки на вечірках — не так легко. Інтровертка Карен Вікрі стверджує, що перш за все треба дізнатись про свої переваги.
Таємні сили інтроверта
Бути зіркою вечірки, на противагу тому, щоб ходити одинаком — крайнощі. Скромні й сором’язливі люди не повинні радикально змінювати свою вдачу для ефективного спілкування. Екстравертам пощастило мати характер, що підходить вимогам сучасності. Та й інтроверти не обділені корисними для нетворкінгу рисами характеру. Які саме належать до них?
- Добре вміють слухати. Інтроверти не починають з себе й приділяють більше уваги співрозмовнику. Ключова тактика: ставити запитання першим. Таким чином, ви зрозумієте скільки сил вкладати в людину. Почати ви можете досить просто: «Ми ще поговоримо про мене, але спершу я хочу дізнатися…», або «Я досі думаю про ту конференцію. Що вам найбільше запам’яталося?».
- Спостережливі. Інтроверти не перебувають в центрі уваги, тому всотують якомога більше корисної інформації. Знайомлячись з людьми, намагайтесь запам’ятати більше: інтереси, походження, манера поведінки. Ця інформація зближує й допомагає знайти спільні зацікавлення. Співрозмовник збентежений, чи розслаблений?
Він зосереджений тільки на діловій розмові, чи розповідає про себе? Помічайте хто провокує, а хто намагається залагодити конфлікти. І, з рештою, того, хто вам найближчий за духом. - Допитливі. Уважні й спостережливі інтроверти розуміють, що люди — різні. Цікавість до людей може стати доброю економією часу: вчитись на чужих помилках завжди приємніше. Вона ж стане у пригоді тим, хто шукає власне місце в світі. Для інтровертів люди навколо можуть стати прикладами для наслідування.
Коли у вас нарада, підготуйтесь до неї, щоб максимально ефективно використати час вас обох, поціливши одразу в серце того, що вас цікавить у цій розмові. Наприклад: «Як воно було, працювати в Google на початку?» (Інформація, яку ви знайшли на LinkedIn). Або «Які у вас емоції від регулярного написання статей?» (Ви прочитали роботи на сайті, або в блозі компанії).
Нетворкінг для інтровертів: правила Карен Вікрі
Не тільки інтровертам, але й екстравертам варто пам’ятати, що нетворкінг — пошук якісних зв’язків. Один зі способів забезпечити користь від знайомств — не думати про них як про транзакції. Як же займатись нетворкінгом невимушено?
1. Будьте відкриті. Не обмежуйтесь одним джерелом. Шанс отримати роботу мрії буде мати лише той, хто готовий витратити час навіть на пусті розмови. Іноді все, що ви зрозумієте — те, що вам не варто працювати саме в цій компанії, чи їхати в те місце.
2. Допомагайте. Люди не можуть існувати ізольовано серед інших людей:
Вашим життєвим кредо має стати вислів: «Я хочу допомогти, навіть якщо не знаю як». Звісно, не всі розмови варті вашого часу, але якщо ви не можете нічим допомогти (чи не схильні це робити, дайте ввічливу відповідь: «Вибачте, я не знаю нікого з компаній, що постачають військове обладнання, але щасти вам!
3. Майте терпіння. Нетворкінг — довгий процес. Іноді прохання будуть дратувати, а люди, що просять, не принесуть користі. Не зводьте все до взаємовигідності — просто допомагайте людям, не чекаючи нічого у відповідь.
4. Не обмежуйте можливості. Ми помиляємось, коли створюємо вузьке уявлення про те, чим може бути корисна людина. Іноді порада може прийти не від кадрового менеджера, а того, хто працює поряд з ним.
5. Добре спрямовуйте. Станьте хорошим посередником. Враховуйте специфіку, коли треба ділитись ідеями: питайте про галузь, аудиторію, стратегію. Аналізуйте ситуацію, щоб знайомити людей правильно. Не радьте наймання — це буде помітно, й ви втратите важливий контакт.
6. Дотримуйтесь слова. Ще одна якість гарного посередника — йому можна довіряти. Доводьте справу до кінця. Запитуйте того, кого обіцяли запитати. Краще відкласти зустріч, чи допомогти через телефон, ніж ігнорувати й давати пусті надії.
7. Правильно представляйте людей один одному. Коли ви плануєте когось познайомити, спершу зв’яжіться з іншою сторону й запитайте, чи та не проти. Організуйте зустріч тільки після двосторонньої згоди. Не забувайте ставити посередника в приховану копію, якщо спілкуєтесь електронною поштою. Карен Вікрі додає, що її часто залишають слідкувати за тим, як люди, яких вона познайомила, домовляються про зустріч.
8. Не скупіться на слова. Не забувайте дякувати тим, хто вам допоміг. Люди, які знають, що їхні зусилля цінують, допомагають активніше.
9. Налагоджуйте контакт особисто та офлайн. Не обмежуйтесь соціальними мережами. Вони спонукають до лінивих, асинхронних відповідей. Тільки особисте спілкування дасть вам необхідну якість.
10. Створіть список. Перевірте його двічі. Приблизно щотижня робіть паузу, щоб подумати, на які питання вам потрібні відповіді або хто вже просив вам про допомогу або ідеї. Позначаючи листи як важливі, повертайтесь і завершуйте запити, які відклали на потім. Згадуйте про старі зв’язки й обмінюйтесь з ними новинами.
Все життя Карен Вікрі була інтроверткою. Проте нетворкінг допоміг їй приєднатись до Кремнієвої долини:
Одна жінка (я раніше двічі працювала з нею) нещодавно долучилась до стартапу під назвою Google. Я запитала, чи їм потрібен копірайтер. Вона відповіла, що нещодавно вони взяли на роботу автора маркетингових текстів, але пообіцяла мати мене на увазі. Вона передзвонила мені за кілька місяців. Виявилось, що роботи в них побільшало. Жінка запитала, чи можу я зайти до них в офіс і познайомитись з колективом.
Не зважаючи на розвиток технологій, нетворкінг офлайн — найефективніший спосіб знайти посаду своєї мрії. А книга «Нетворкінг для інтровертів. Поради для комфортної та ефективної комунікації» Карен Вікрі допоможе в пошуках.
