Погані новини не дають забувати про буремний світ ні на хвилину. Думки про роботу не відпускають на вихідних і у відпустці. Сон тікає посеред ночі від звуків міста, що не спить. Не даремно медитація стала такою популярною — це ледь не єдина можливість для сучасної людини забути проблеми на короткий час. І хто, як не буддійський чернець Тхіть Ньят Хань, розповість про медитативні практики найкращим чином? Один зі ста найвпливовіших духовних лідерів світу написав «Спокій у кожному кроці» — книгу, що стане наставником у поверненні до себе.
Тхіть Ньят Хань народився у 1926 році в Центральному В’єтнамі. У 16 років він залишив дім, щоб стати монахом. Усе своє життя Тхіть Ньят Хань проповідує мир через ненасильницькі методи. У 1967 році Мартін Лютер Кінг-молодший сказав про нього: «Я не знаю нікого достойнішого Нобелівської премії миру, ніж цей смиренний в’єтнамський монах». Його спосіб навчати зосереджений на усвідомленому диханні. Саме через нього починається шлях до усвідомлення кожної дії в повсякденні. Медитація, якої навчає Тхіть Ньят Хань, не має релігійних обмежень — тому його вчення актуальне й корисне для всіх, хто потребує спокою й зосередження.
Як правильно медитувати
Усвідомлене дихання — медитативна практика, що допоможе повернутись в теперішній час і відволіктись від тривог за майбутнє. Медитація дає можливість по-справжньому відпочити: в інший час нас відволікають потреби близьких й проблеми на роботі. Навіть коли ми намагаємось відпочити, часто подумки продовжуємо вирішувати щоденні завдання. За словами Тхіть Ньят Хань, у нашому запрацьованому суспільстві велика удача — хоча б час від часу усвідомлено дихати.
Вправа «Вдих-видих»
Роблячи вдих, кажіть собі: «Вдихаючи, я знаю, що я вдихаю». А роблячи видих, кажіть: «Я знаю, що я видихаю». І все. Ви усвідомлюєте свій вдих як вдих, а видих — як видих. Навіть не потрібно промовляти про себе все речення, достатньо лише повторювати «вдих» і «видих». Ця техніка може допомогти вам затримувати увагу на диханні. Це неважка вправа. Всього за декілька хвилин ви відчуєте смак медитації.
Найбільш стійке положення для медитації — сидячи по-турецьки на подушці. Підберіть подушку потрібної товщини і розміру, щоб добре на ній розміститись. Поза лотоса чудово утримує тіло і розум в рівновазі. Але, якщо вона заважка, підійде будь-яке зручне положення тіла. Медитувати можна сидячи на стільці з руками на колінах і стопами на підлозі або лежачи на підлозі з розведеними руками й долонями догори. Такі пози допоможуть не заснути в процесі медитування. Головне — це комфорт, стверджує Тхіть Ньят Хань:
У деяких медитативних центрах учням не дозволено рухатись під час медитації сидячи. Вони часто змушені витримувати сильний дискомфорт. Як на мене, це неприродно. Коли якась частина нашого тіла заніміла чи болить, то вона нам про щось говорить, і ми маємо до неї прислухатись. Ми сидимо медитуючи, щоб виробити в собі спокій, задоволення, незлобливість, а не щоб терпіти фізичне напруження чи шкодити власному тілу. Змінити положення ніг, або трішки походити під час медитації нікому не завадить, а нам дуже допоможе.
Простір і час для медитації
Початківців часто турбує питання: чи потрібна спеціальне приміщення для медитації? Кімната для дихання не буде зайвою. Ми маємо кімнату для споживання їжі, сну, дозвілля, та часто не можемо знайти місця, де було б зручно концентруватись. Ця кімната має бути скромно облаштованою задля того, щоб зменшити кількість речей, що відволікають. Маленький дзвіночок, кілька подушок чи стільців, можливо, вазон з квітами. Щоразу, відчуваючи досаду, можна прийти до цієї кімнати. Дзвоник повідомить близьким, що ви потребуєте тиші та спокою.
Однак Тхіть Ньят Хань стверджує, що медитування підходить для будь-яких повсякденних справ. Дихати можна всюди: просто сидячи на стільці в офісі або на сидінні автомобіля. Навіть коли ви людному торговому центрі або чекаєте чергу в банку — будь-де, як тільки ви відчуєте виснаженість і потребу повернутись до себе.
Одного дня в аеропорту імені Кеннеді в Нью-Йорку я чекав на літак, що спізнювався на чотири години і раював, сидячи по-турецьки просто в залі очікування. Я скрутив свій светр і сидів на ньому, як на подушці. Люди здивовано дивилися на мене, але минув час, і вони вже не зважали, тож я сидів спокійно. Там не було де відпочити, летовище було наповнене людьми, тому я влаштувався якомога зручніше, де зміг. Може, ви й не захочете так привертати увагу до свого медитування, проте усвідомлене дихання в будь-якій позі й у будь-який час допоможе відновити сили.
Ось декілька щоденних справ, що принесуть більше задоволення, якщо перетворити їх на медитацію:
— Усвідомлене споживання їжі. Щоб досягнути усвідомленості під час трапези, ви можете хоч іноді їсти в тиші. Вимкніть телевізор, відкладіть смартфон. Можливо, ви будете почуватись ніяково. Та коли ця вправа стане звичкою, буденний сніданок перетвориться на можливістю відновитись не тільки тілу, але й розуму.
— Миючи посуд. Майже ніхто не любить цю неприємну справу. Тхіть Ньят Хань радить сповна зосередитись на теплій воді, що струменить по шкірі, кожній тарілці й своїх руках, що тримають її. Недаремно авторка детективів Агата Крісті придумувала сюжети книг саме миючи посуд.
— Під час ходіння. Медитація під час ходьби слугує для насолоди від неї — не щоб кудись потрапити, а щоб просто йти. Її мета — перебувати в теперішньому моменті, й, стежачи за диханням і ходою, втішатись кожним кроком. Темп має бути трішки повільнішим, ніж зазвичай. Стежте за доторками ваших ступнів до землі. Якщо вам складно зосередитись, рахуйте кроки: три кроки впродовж вдиху й три — видиху. Підберіть такий рахунок, який найбільше пасує вашим легеням. Пам’ятайте про комфорт.
— За кермом. Психологи стверджують, що існує «гіпноз дороги». Таке часто стається з тими, хто мандрує на довгі відстані: години пролітають немов декілька митей. Водіння змушує зосередитись на одній справі. Щоразу, коли побачите червоний вогник світлофора, не сприймайте його як ворога, що заважає вам прибути скоріше. Вважайте його сигналом для усвідомленого дихання. Особливо корисна медитація за кермом під час заторів. Боротись з ними усе одно немає сенсу, а злитись — тільки витрачати сили. Поверніться до теперішнього моменту й дихайте.
Спокій у кожному кроці
Сучасне життя — немов телепередача, яку неможливо вимкнути. Хрипкі вигуки й звуки пострілів виводять з рівноваги. Тому потреба усамітнитись — цілком нормальна й природня. Варто лише звестись й перемкнути канал, заплющити очі й зробити вправу «Вдих-видих».
Спокій уже тут і тепер», — пише Тхіть Ньят Хань. — У нас самих і в усьому, що бачимо й робимо. Питання в тому, відчуваємо ми його чи ні. Не треба далеко їхати, щоб радіти синьому небу. Не треба виїжджати з міста чи навіть кварталу, щоб зрадіти очам прекрасної дитини. Навіть повітря, яким дихаємо, може бути джерелом насолоди.
У книзі «Спокій у кожному кроці» Тхіть Ньят Хань вражає безмежною любов’ю до всього, що його оточує. Його приклад — доказ ефективності медитації. Бо, за словами дзен-буддійського монаха, медитація — це не втеча від себе, а повернення.
